Якісний ретродетектив

Джерело: https://www.yakaboo.ua/ua/

«Адвокат із Личаківської», «Привид із Валової», «Автомобіль із Пекарської», «Різник з Городоцької» – зверніть увагу, автор ніби «веде» читача Львовом столітньої давності; загалом тексти Кокотюхи, як на мене, скупуваті на описи, але локації він виписує добре, і Львів у всіх романах – наскрізний герой).

Отже, історії із неспокійного життя львівського адвоката (ну, як львівського – вимушено, головний герой емігрував із Наддніпрянщини після затісного знайомства із «охранкою», аж надто, на думку останньої, взявшись до своїх адвокатських обов’язків під час революційних подій у Києві). Не те щоб автор педалював сумну емігрантську долю, тим більше не така вона вже й сумна – герой поступово робить непогану кар’єру чи то адвоката, чи то приватного (частенько вимушено) слідчого, але дивитись на тогочасний Львів і його мешканців очима «чужака» – вдалий авторський прийом. Цей прийом дозволяє, з одного боку, підкреслити якісь історичні деталі абсолютно невимушено: ну, Кошовому ж треба пояснити (заодно і читач зверне увагу). З іншого – герой щоразу намагається позиціонуватись як рівновіддалений від груп впливу, а тому – такий собі медіатор у українському – москвофільському – польському – австрійському – єврейському – батярському і ще бознаякому Львові.

Також герой від роману до роману розвивається, обростає друзями, ворогами, боржниками, кредиторами. Це дуже помітно до кінця серії: від такого собі відстороненого молодика у 1908, до чоловіка, якому навіть не треба задумуватись, на чиєму боці він буде в листопаді 1918. До речі, Кокотюха не лінується давати короткі коментарі щодо історичних подій у підрядкових посиланнях, за що йому окреме спасибі, а в кінці – посилатись на хай на декілька, але пунктів додаткової літератури.

Якщо зважити, що консультантами романів (хоча б на початку серії) були Юрій Винничук та Ігор Лильо, отримаємо рецепт добротного тексту, щодо історичних реалій якого навіть львів’яни не надто придираються (ну, щоб геть зовсім не присікуватись до перетворення міста в «заглянсований продукт для туристів» – такого дзену навряд чи досягнуть в найближчі сто років, але загалом оцінки схвальні). Тож якщо для вас ретро-складова важлива – на романи Кокотюхи із цієї серії можна сміло розраховувати.

Власне самі детективні історії на високий психологізм чи особливу оригінальність сюжету не претендують, набір героїв виглядає саме як типовий набір: головний герой, балакучий і трохи метушливий друг – асистент у детективних походеньках, дуже зручно знавець усіх львівських пліток і прихованих течій; кілька впливових ворогів, кілька ситуативних союзників, ну, і здатність опинятись (не) в той час і (не) в тому місці. При цьому детектив динамічний, загадка цікава, сюжетні ходи і раптові повороти – на місці, злочинець і його мотиви не очевидні, але і не надумані, розв’язка всі таємниці пояснює достатньо переконливо. Як на мене – достатній перелік для добротно зробленого розважального чтива. Якщо не задирати планку очікувань – отримаєш і задоволення і користь, бо пізнавальний і розважальний елементи дозовані ювелірно.  

Юлія Половинчак

Джерело: https://www.yakaboo.ua/ua/

Залишити відповідь