Нова обкладинка – текст без змін. Саме так вирішено перевидати детектив Андрія Кокотюхи «Аномальна зона». Вперше роман вийшов у видавництві «Нора Друк» 2009 року. А оскільки писався в листопаді – грудні 2008-го, реалії в тексті описані й зафіксовані відповідні. Тож видавці переймалися, чи не застаріє твір, герой якого працює в паперовій газеті, мало користується інтернетом та має звичайний кнопковий мобільник.
– Частково я погоджуюся з побоюванням, – пояснює автор. – Готуючи до перевидання попередні детективи «готичного» циклу, адаптував сюжети до новіших часів. Наприклад, герої «Темної води», написаної 2005-го року, в новій редакції оперують сучаснішими, ніж тоді, гаджетами. З роману «Пророчиця» в новій редакції зникли екскурси в радянські дитинство та юність головного героя – тепер за віком він уже не міг пам`ятати реалії тієї країни. А дія роману «Чужі скелети» взагалі пересунулася на шість років уперед, із 2009 до 2015 року. І на сюжет та мотивацію всіх персонажів впливають Революція Гідності та початок війни Росії з нами. До всього, міліція всюди перетворюється на поліцію.
«Аномальна зона» таких правок і змін уникла. Бо саме цей роман актуалізація б зіпсувала. Адже «Аномальна зона» привалює саме точно відтвореною атмосферою кінця 2000-них. Цей період – тріумф паралельного світу. Різні пророки, екстрасенси, медіуми тощо заволоділи умами й серцями українців у часи глобальної фінансової кризи 2008 року. Яка вдарила по нас, домішалася до перманентної внутрішньої кризи, й довіра до будь-яких реальних інституцій колапсувала. Нема віри ані політикам, ані правоохоронцям, а бізнес має імідж злочинного угрупування, контрольованого владою. Тому віра – лише тим, хто дає майданчики для різного роду екстрасенсів. Особливо яскраво це проявлялося за межами Києва – дія роману відбувається в Житомирі.
– Для мене «Аномальна зона» – фото – та відеозйомка описаних часів, – пояснює Андрій Кокотюха. – Щось поміняти в минулому, роздушити метелика, як у оповіданні Бредбері, означає закаламутити оптику й викривити уявлення про день сьогоднішній. Ще пару років – і «Аномальна зона» буде сприйматися як своєрідне нео-ретро.
Роман «Аномальна зона» перекладено французькою та арабською мовами. 2017 року він був представлений на міжнародному фестивалі кримінальних романів у Ліоні. До того і після того українських авторів там не було за винятком Андрія Куркова. Але його твори перекладають із російської, якою він пише в оригіналі. Тому «Аномальна зона» – перший переклад із української, який представили читачам.
– Мені подобається форма твору. Книга починається як фантастика. Можна подумати, що це історія про надприродні явища. А насправді це занурення у сучасну Україну. Це можливість зрозуміти, що там відбувається. Зокрема, уся ця корупція у фінансовому середовищі, у банках, у поліції. Це дуже оригінальний спосіб розповісти про сучасну Україну – у детективі. Це дозволяє відкрити для себе маловідому у Франції країну і її літературу, – сказала представниця видавництва «Мішель Лафон» Бенедікта Ломбардо.
«Аномальна зона» – третій роман Андрія Кокотюхи так званого «готичного» циклу, де в сюжеті є елементи містики та присутні готичні легенди. Першим був роман «Темна вода», далі – «Легенда про Безголового». Продовжили цикл «Пророчиця», «Чужі скелети», «Повний місяць», «Таємне джерело». Зараз видавництво «Нора Друк» розглядає до видання новий роман Андрія Кокотюхи «У темряві приходить пес».