Підтримка українських бібліотек – приватна ініціатива Андрія Кокотюхи. Невеличкий проєкт стартував на початку 2023-го року. Мета – бодай трохи поповнити фізично, а головне – морально застарілі бібліотечні фонди. За інформацією з відритих джерел, до повномасштабного вторгнення в Україні діяло 15 600 книгозбірень, включаючи філії. Тимчасово окуповані території, звісно, не обліковані. Станом на сьогодні Росія пошкодила, а то й знищила понад 500 книгозбірень включно з фондами. Активно діючими лишаються лише 3-4 тисячі.
Проте бібліотеки вже давно втратили своє первісне, довоєнне значення – бути лише сховищами книжок. Починаючи від 2014 року активні бібліотекарі доклали зусиль, аби на базі книгозбірень утворилися культурні хаби. Нині така бібліотека – майданчик для зібрань громадських активістів, місце проведення концертів, театралізованих вистав, кінопоказів, художніх виставок, презентацій тощо. Чимало бібліотечних систем створило базу для проведення книжкових фестивалів, котрі з регіональних виросли до всеукраїнських. Тримайте хоча б один приклад: Одеська національна наукова бібліотека, яка вже чверть століття організовує й проводить «Українську книгу на Одещині».
Та все одно читачі найперше приходять по нові книжки. Не лише до повномасштабного вторгнення, а й до початку російсько–української війни в 2014 році поповнення фондів справді затребуваними книжками було проблемою. А зараз з новинками – катастрофа, і це не перебільшення. Додалося різке скорочення самих фондів, де чималу частину складала російська література. Керівники книгозбірень без додаткових вказівок позбавляються її. Замінити вільні полиці нема чим, пояснення причин потребує окремого допису.
– Ось чому я вирішив спробувати себе саме в книжковому волонтерстві, – пояснює Андрій Кокотюха. – Бо одне діло підтримувати збори на дрони, автівки, медичні препарати, що я по можливості роблю. Але зовсім інше – займатися тим сегментом, на якому добре знаєшся і де точно не помилишся й не промахнешся. Ті бібліотеки, які лишилися, особливо в селах, для дуже великої кількості людей стали єдиним місцем, яке дозволяє не втрачати навичок соціалізації, отримувати те, що визначається як культурна послуга, підтримувати власний освітній та просвітницький рівень. Тобто, є складовою не так опору проникнення російської інформації, як можливістю дотримуватися інформаційної та культурної гігієни.
Ставку було зроблено на небайдужих. Збори оголошуються регулярно через сторінки Андрія Кокотюхи в Facebook, основну та резервну. За весь час найбільша одноразова пожертва становила 25 000 гривень. А найбільше зворушила й підтвердила правильність обраного шляху пожертва в 10 гривень. Тут бажання допомогти, бути корисним важить й цінується значно більше, ніж офірована сума.
Завдяки домовленостям із окремими книгарнями та видавцями є можливість купувати книжки зі знижками від 25 до 50%. Часом небайдужі долучаються не грошима, а книжками. Але тут уже є застереження: приймається лише література підвищеного попиту – детективна, пригодницька, історичні та любовні романи, гостросюжетні драми. Окремо затребувані книжки для дітей та підлітків, проте це не означає, що в дар приймається все подароване: до цієї літератури особлива увага. Фантастика й фентезі натомість бібліотеками затребувані не дуже.
– Варто згадати про спеціальні проекти: збори на книжки окремих колег. Мета – персональна підтримка, а також спроба визначити реальний попит саме на українських авторів, – пояснює Андрій Кокотюха. – Експеримент почався зі «Справи Василя Стуса», яку впорядкував Вахтанг Кіпіані. Заявку зробили 82 бібліотеки. Згодом були дитячі книжки Івана Андрусяка і Сергія Пантюка, три книги Анатолія Дністрового і твори Віталія Запеки. Загалом бажання виявило ще 70 бібліотек. Думаю продовжити, бо це – пряма підтримка колег у непростий час.
Кожна бібліотека отримує 5 книжок: 3 дорослих і 2 дитячих. За окремим запитом може бути або 5 лише дорослих, або 5 лише дитячих. Враховуються шкільні бібліотеки та книгозбірні при вищих начальних закладах, а також – при військових гарнізонах. Проміжний результат такої діяльності не враховує ті бібліотеки, котрі давали повторні заявки. Виконання можливо лише потому, як виконуються заявки тих, хто зголошується вперше. Книжок авторства Андрія Кокотюхи проект не передбачає.
– Ми не витрачаємо на себе волонтерські кошти! – категорично заявляє автор.
За підрахунками, станом на 14 січня 2026 року вдалося виконати 637 заявок від здебільшого сільських бібліотек. Деякі просять по кілька разів і отримують. За період від лютого 2023 по січень 2026-го завдяки небайдужим удалося зібрати понад 600 тисяч гривень. Та закупити для бібліотек понад 3 тисячі нових книжок.
Працюємо далі.
