«Врятувати березень»: вийшов друком перший художній твір про російську окупацію Київщини

Масштабне російське збройне вторгнення стало черговою фазою війни, яку Росія веде проти України від березня 2014 року. Дотепер вісім років війна, яка тривалий час називалася Антитерористична операція (АТО). Бойові дії велися на території Донецької та Луганської областей, яка мала назву «зона АТО». А учасники бойових дій – «атошниками». Вони вели й публікували щоденники, військові хроніки, вірші, документальну та художню прозу.

Водночас професійні письменники у той період не лишилися осторонь. Війна лягла в основу  «Інтернату» Сергія Жадана, «Доці» Тамари Горіха-Зерня, «Іловайська» Євгена Положія, «Сірих бджіл» Андрія Куркова, «Поганих доріг» Наталки Ворожбит. У жанровій прозі це пригодницький роман «Позивний Бандерас» Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова – новелізація однойменного фільму Зази Буадзе. Ці художні твори на воєнну тематику з різних причин стали більш помітними, ніж проза ветеранів, котрі знають війну зсередини і якої реально виходило більше. Проте всі романи разом, згадані й неназвані, репрезентують чималий доробок українців на актуальну воєнну тематику.

Роман Андрія Кокотюхи «Врятувати березень», який щойно побачив світ у видавництві «Ранок» водночас доповнює перелік – і водночас є першим художнім твором, дія якого відбувається в перші тижні уже нового, значно жорстокішого й безжальнішого етапу війни Росії з Україною.

За сюжетом, київський таксист Анатолій Березняк під тиском дружини Лесі, наляканої бомбовими атаками на місто, вивозить всю родину в невеличке село під Києвом. Герої переконані, що це не на довго і вони пересидять погані часи. Та вони потрапляють у пастку окупації: в село раптово вторгається російська армія. Тепер задача Анатолія – вижити, не втратити гідність та вибратися з пастки…

– Так сталося, що потягом 21-23 лютого я здав видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» рукопис пригодницької повісті, дія якої відбувається на окупованій росіянами Волині в 1944 році і дитячий детектив для «Ранку», – згадує Андрій Кокотюха. – Вже 24 лютого і надалі це все здавалося чимось нереальним, уже нікому не потрібним. Я долучився до групи сусідів, яка об`єдналися для охорони нашого будинку. Чергували ми ночами, і саме в той час редакторка «Ранку» Катерина Новак, яка лишилася в Харкові і так само переживала щоденні російські атаки з повітря, запропонувала описати цей час у книжці. Яким міг бути сюжет, я поняття не мав. Але тепер було чим зайняти голову під час нічних повітряних тривог і складних ситуацій, з якими ми, цивільні люди, вперше в житті стикалися під час чергувань. Проект вимальовувався на рівні ідеї, ми навіть зробили заявку для редакції. Та щойно 1 квітня сталася деокупація  Київщини і пішов вал моторошних подробиць життя в окупації – сюжет та назва склалися самі собою протягом кількох наступних днів.

Першою умовою автора було уникати сцен насильства та жорстокості. Описів цього достатньо у десятках, як не сотнях публікацій та відео з місць реальних подій. Аби не провокувати травматичний досвід, редакція видавництва залучила консультантом доктора психологічних наук Віталія Климчука. Він читав роман у рукописі і зауваження в листуванні було лише одне: хай автор пише швидше, кортить читати, що ж буде далі. Загалом фаховий психолог визнав делікатність автора в підході до дражливої теми і дотримання при цьому потрібної для драматичної історії гостроти й динаміки сюжету.

– «Врятувати березень» – історія не документальна, а відтворена в уяві на основі чисельних публікацій, репортажів та сповідей на відео, які я переглядав щодня протягом того часу, що працював над романом, – пояснює Андрій Кокотюха. – Також маю особистий досвід спілкування з людьми, які пережили окупацію в Бучі та Ірпені: їздив туди в перші ж дні після звільнення як волонтер. Тож дія відбувається на Київщині – але з таким самим успіхом могла відбутися на окупованих Чернігівщині, Сумщині, а тепер – Харківщині, Херсонщині, Запоріжжі.

Романом зацікавилися французькі видавці. Зараз переговори про французьке видання на стадії завершення. Також через актуальність теми і притаманну авторові кінематографічність письма до роману «Врятувати березень» є інтерес і в кінопродюсерів.

Позначено , ,

Залишити відповідь