«А хто вам сказав, що Винник – найпопулярніший співак України?» – зі стриманим гнівом запитав один дописувач. Я назвав його так у своїй статті про українських співаків, які зараз активно знімаються в українському кіно. http://detector.media/production/article/138148/2018-06-04-dlya-chogo-ukrainskikh-spivakiv-znimayut-u-kino/ Вочевидь незнайомцеві, котрий ловить мене на брехні, 20 тисяч глядачів на типовому «стадіонному» концерті Винника щиро здаються комп’ютерною графікою. А інформація про продовження роботи київського метро заради того, аби фанати артиста могли нормально дістатися додому після виступи кумира на Atlas Weekend – фейком.
Нинішні українські реалії такі. З початком російської агресії й повільною, але впевненою зачисткою гастрольного простору від артистів із російським громадянством кілька мільйонів наших із вами співгромадян опинилися в культурному вакуумі. Так – так, культурному: естрада належить до сегменту масової культури, і джазом, клубним роком й одним на всіх «Океаном Ельзи» її не замінити. Олег Винник, як кажуть експерти Facebook, прийшов замість росіянина Стаса Михайлова (того, з величезним хрестом на волохатих грудях) і безсмертного, як Кощій, Філіпа Б. Кіркорова. Висновки, можливо, правильні – проте ніхто з них не довів засобами чисельних аналітичних текстів, в чому тут злочин проти незламної й нескореної української нації.
Олег Винник – авторський проект хоча б тому, що співак сам собі пише тексти, які знають на пам’ять десятки тисяч людей на концертах, включно з дітьми. Ах, «Вовчиця» з «безжалісним градом» – примітив? Ну не буде ані Винник, ані хтось інших класти на естрадну музику вірші ранньої Оксани Забужко, спадщину покійного Івана Драча чи використовувати з тією метою запалити вогні в серцях прихильниць творчість Іздрика або щось з творчого доробку молодих українських поетів! Артист Винник нічого ні в кого не вкрав, хіба – аудиторію в російських виконавців, і чесно навіть не працює – паше, заробляючи мільйони гривень, сплачуючи податки й займаючись до всього благодійністю. Він має талант, не такий, до якого звикли шанувальники модерної поезії й альтернативної музики – але талант, й успішно його продає.